ВепКар :: Тексты

Тексты

Вернуться к списку | редактировать | удалить | Создать новый | История изменений | Статистика | ? Помощь

Краткая Священная исторiя. Evreit Egiptas

Краткая Священная исторiя. Еврейтъ Египтасъ

Еврейтъ Египтасъ.

Ӱкси Юакойнъ пойгисъ оли Осиппу. Юакой эриксѐхъ сувайччи гäндӱ ганѐнъ сӱвäйнъ-пухтагуонъ и тӱӱнӱӧнъ-тäхъ. Осиппу нäқи унѐтъ, кудаматъ озутѐтты̀хъ, ётта гäнѐнъ вѐллетъ рувѐтахъ кумардѐлѐмагѐзѐ гäнѐлэ. Сѐндäхъ тойзѐтъ вѐллетъ рувѐтты̀хъ гäндӱ вигуамахъ и пейточи мӱӧды̀хъ гäндӱ Египтахъ.
Тäсъ пақанойнъ муасъ Осиппу пӱзӱй ойқіэнъ Юмаланъ ускоянну; и сѐндäхъ Юмалъ азуй гäнѐнъ куулужаксѐ. Осиппу арбай Фараоналэ, Египтанъ Кунинқагалэ унѐтъ, кудаматъ санотты̀хъ, ётта тулоо сѐйчченъ-вуоды̀нѐ ня̈лқӱ. Фараонъ кäски гя̈нѐлэ варустуа лейбіä ня̈лқӱвуозы̀ксѐ, и пани гäнѐнъ иченъ-я̈ллѐсъ энзимäзѐйксѐ валду-міэгексѐ Египтасъ.
Конзу тули нäлқӱ, Осипанъ вѐллетъ тулды̀хъ Египтахъ остамахъ нижуу. Осиппу туннусты̀ гѐйя̈тъ, иче туннусты̀хъ гѐйлэ, простій гѐйя̈нъ віäрӱӧнъ иченъіэсъ и кучуй гѐйя̈тъ, ӱхтѐсъ оманъ ижäнъ-кере, Египтахъ. Еврейтъ ія̈ды̀хъ синнэ и я̈ллѐсъ Юакойнъ и Осипанъ куолѐндуа, и ӱлѐнъ äйя̈лъ лижѐттыхъ.
Уузи Египтанъ кунинқасъ рубей варуамахъ Еврейлой, куй віэрагій туліёй. Гäй рубей пидäмäхъ гѐйдӱ, куй невольніэккой: вайвай и тахтой азуо гѐйя̈тъ вäйттӧмäксѐ вайвойлъ руадолойлъ, а я̈лқимäй кäски тапелла гѐйя̈нъ піэній пойқу-лапсій. Ётта-куй піасты̀ä гѐйдӱ Египтасъ гäвіэмäсъ, Юмалъ тӱӧнды̀ Мойсейнъ.
Конзу родійгѐзѐ Мойсей, эмä тахтой пейтты̀ä гäнѐнъ, ётта-куй эй-тапеттасъ гäндӱ Египталайзѐтъ; но конзу энäмби эй-войнухъ пейтѐллä, сійтъ вѐй гäнѐнъ ёвѐлэ и тӱӧнды̀ вѐдѐхъ тѐрватусъ виршисъ. Сіэ лёӱды̀ гäнѐнъ Египтанъ кунинқаганъ тӱтäрь и казватты̀ и опасты̀ гäнѐнъ куй оманъ пойянъ. Но Мойсей тахтой паремби олла вайвасъ Юмаланъ рагваганъ-кере, ми куй геррастуа пақанойнъ-кере; и сѐндäхъ пақени Фараонанъ койсъ.
Я̈ллѐсъ, Юмаланъ кäскӱсъ, тули гäй Фараонанъ луо оманъ вѐлленъ-кере Ааронанъ, и Юмаланъ нимелъ кӱзӱй, ётта Еврейтъ олисъ тӱӧтӱтъ Египтасъ ія̈рѐсъ. Но куй Фараонъ эй тахтонухъ тӱӧнды̀ä; сѐ Юмалъ азуй суурѐтъ кумматъ и муоккай Египтуа монехъ луадухъ, я̈лқимäйнѐ муоккуанду оли сѐ, ётта Ангели ӱхтѐсъ ӱӧсъ тапой кай Египталайзіѐнъ энзилапсѐтъ.
Сы̀лъ самалъ ӱӧлъ Юмалъ віэтты̀ Еврейтъ Египтасъ ія̈рѐсъ и кäски гѐйлэ, юури маткахъ лäхты̀есъ, пиды̀ä Піäзіäйзенъ, и іэлепäйнъ пиды̀ä сы̀дä оманъ піäзендäнъ мустѐлѐмизѐксѐ.
Египталайзѐтъ аетты̀хъ я̈ллѐсъ Еврейлой, но Юмалъ куммасти піäсты̀ Еврейтъ и гäвитты̀ Египталайзѐтъ. Суурѐлъ вäкевäлъ туулѐлъ эройтты̀ Гäй каксіэлѐ Чермнойнъ (рускіэнъ) мерѐнъ муқа, ётта Еврейтъ менды̀хъ пойкки куйвуа мерѐнъ погьюа-мӱӧ; а конзу гѐйянъ я̈ллѐсъ лäхты̀этты̀хъ Египталайзѐтъ, мери катой гѐйя̈тъ и гӱӧ употтыхъ.
Піäзіäйзѐнъ піэндӱ оли сѐнъ мойнѐ, ётта ишкіэтты̀хъ лагьяксѐ пухтасъ ламмасъ, сѐ онъ кудаманъ гибьясъ эй-оллухъ ни мійтусту виқуа; сѐ ламмасъ, малитунъ-кере сӱӧды̀хъ муйгіэматтоманъ лейвäнъ (кере) и карқіэнъ гейнäнъ-кере.
Лагью сè оли сèнъ туннуксèнну, сè онъ, муқа сануо, іэлепäйнъ нäкӱвäйзеннӱ куванну, куй ускалдèтулэ муаилманъ Спуасалэ пиды̀ä туува Иччіэ лагьяксè инегмизіèнъ піäстäмизèнъ-тäхъ кегнонъ валласъ и ріäхкäсъ.
Х

Краткая Священная исторiя. Evreit Egiptas

карельский: ливвиковское наречие
Старописьменный ливвиковский
Evreit Egiptas.

Yksi Juakoin poigis oli Osippu. Juakoi erikseh suvaičči händy hänen syväinpuhtahuon i tyynyön täh. Osippu nägi unet, kudamat ozutettih, jotta hänen vellet ruvetah kumardelemaheze hänele. Sendäh toizet vellet ruvettih händy vihuamah i peitoči myödih händy Egiptah.
Täs paganoin muas Osippu pyzyi oigien Jumalan uskojannu; i sendäh Jumal azui hänen kuulužakse. Osippu arbai Faraonale, Egiptan Kuningahale unet, kudamat sanottih, jotta tuloo seiččenvuodine nälgy. Faraon käski hänele varustua leibiä nälgyvuozikse, i pani hänen ičen jälles enzimäzeikse valdumiehekse Egiptas.
Konzu tuli nälgy, Osipan vellet tuldih Egiptah ostamah nižuu. Osippu tunnusti heijät, iče tunnustih heile, prostii heijän viäryön ičen ies i kučui heijät, yhtes oman ižän kere, Egiptah. Evreit jiädih sinne i jälles Juakoin i Osipan kuolendua, i ylen äijäl ližettih.
Uuzi Egiptan kuningas rubei varuamah Evreiloi, kui vierahii tulijoi. Häi rubei pidämäh heidy, kui nevol'niekkoi: vaivai i tahtoi azuo heijät väittömäkse vaivoil ruadoloil, a jälgimäi käski tapella heijän pienii poigulapsii. Jotta kui piästiä heidy Egiptas häviemäs, Jumal työndi Moisein.
Konzu rodiiheze Moisei, emä tahtoi peittiä hänen, jotta kui ei tapettas händy Egiptalaizet; no konzu enämbi ei voinuh peitellä, sit vei hänen jovele i työndi vedeh tervatus viršis. Sie löydi hänen Egiptan kuningahan tytär i kazvatti i opasti hänen kui oman poijan. No Moisei tahtoi parembi olla vaivas Jumalan rahvahan kere, mi kui herrastua paganoin kere; i sendäh pageni Faraonan kois.
Jälles, Jumalan käskys, tuli häi Faraonan luo oman vellen kere Aaronan, i Jumalan nimel kyzyi, jotta Evreit olis työtyt Egiptas iäres. No kui Faraon ei tahtonuh työndiä; se Jumal azui suuret kummat i muokkai Egiptua moneh luaduh, jälgimäine muokkuandu oli se, jotta Angeli yhtes yös tapoi kai Egiptalaizien enzilapset.
Sil samal yöl Jumal vietti Evreit Egiptas iäres i käski heile, juuri matkah lähties, pidiä Piäziäizen, i iele päin pidiä sidä oman piäzendän mustelemizekse.
Egiptalaizet ajettih jälles Evreiloi, no Jumal kummasti piästi Evreit i hävitti Egiptalaizet. Suurel vägeväl tuulel eroitti Häi kaksiele Čermnoin (ruskien) meren muga, jotta Evreit mendih poikki kuivua meren pohjua myö; a konzu heijän jälles lähtiettih Egiptalaizet, meri katoi heijät i hyö upottih.
Piäziäizen piendy oli sen moine, jotta iškiettih lahjakse puhtas lammas, se on kudaman hibjas ei olluh ni miitustu vigua; se lammas, malitun kere syödih muigiemattoman leivän (kere) i kargien heinän kere.
Lahju se oli sen tunnuksennu, se on, muga sanuo, ielepäin nägyväizenny kuvannu, kui uskaldetule muailman Spuasale pidiä tuvva Iččie lahjakse inehmizien piästämizen täh kehnon vallas i riähkäs.

Краткая Священная история. Евреи в Египтe

русский
Евреи в Египтe.

Один из сыновей Иакова был Иосиф. Иаков особенно любил его за его невинность и простосердечие. Иосиф видел сны, которые предвещали, что его братья будут ему кланяться. По этим причинам прочие братья возненавидели его и тайно продали его в Египет.
В этой языческой земле Иосиф был верен истинному Богу; и потому Бог прославил его. Иосиф истолковал Фараону, царю Египетскому, сны, которые предвещали семилетний голод. Фараон поручил ему заготовить хлеба на голодные годы и поставил его первым при себе властелином в Египте.
Когда настал голод, братья Иосифовы пришли в Египет купить пшеницы. Иосиф узнал их, открыл им себя, простил их вину против него и призвал их, вместе с отцом своим, в Египет. Евреи оставались там и после смерти Иакова и Иосифа, и весьма размножились.
Новый царь Египетский стал опасаться Евреев, как пришельцев. Он стал поступать с ними, как с рабами: старался изнурить и обеcсилить их тяжкими работами, а наконец велел убивать их младенцев мужского пола. Чтобы сохранить их от истребления и избавить их, Бог послал Моисея.
Когда Моисей родился, мать хотела его скрыть, чтобы не убили Египтяне; но когда скрывать было нельзя, вынесла его на реку и пустила его в осмоленной корзине на воду. Там нашла его дочь царя Египетского и воспитала его как сына. Но он захотел лучше страдать с народом Божьим, нежели владычествовать с язычниками; и потому скрылся из дома Фараонова.
После, по повелению Божьему, явился он к Фараону с братом своим Аароном и потребовал именем Божьим, чтобы Евреи были отпущены из Египта. Поскольку же Фараон упорствовал; то Бог сотворил великие чудеса и поразил Египет различными казнями, из коих последним было избиение Ангелом в одну ночь всех первенцев Египетских.
В эту самую ночь Бог вывел Евреев из Египта, повелел им, пред самым вступлением в путь, совершить Пасху и впредь совершать оную в память избавления их.
Египтяне преследовали Евреев, но Бог чудесно сохранил Евреев и погубил Египтян. Сильным ветром разделил Он Чермное море, так что Евреи прошли по сухому дну его; а когда за ними вступили Египтяне, море покрыло их и они потонули.
Празднование Пасхи состояло в том, что закалывали в жертву непорочного, то есть не имеющего никаких телесных недостатков, агнца, которого благоговейно вкушали с пресным хлебом и с горькими травами.
Жертва эта была преобразованием, то есть, некоторым предварительным образом и подобием того, как обещанный Спаситель мира должен был принести Самого Себя в жертву для избавления людей от рабства дьявола и греха.
Х