Nina Zaiceva
Kurged
вепсский
Младописьменный вепсский
Mä meletan, voib olda, voinan mehed,
Toraspäi ken kod’he tulend ei,
Ei hö pandud süväs verimaha,
A vauktoin kurgin letas taivhan teil.
Hö letas korktas taivhas matkan pit’kän,
I kuti nimid kirktas sigä hö,
I kactes heihe, meiden südäin itkeb,
I säru kova meiden hibjan löb.
I väzunuded kurged taivhas täga,
Ned letas i heid pimed katab öl,
A heiden keskes sija pal’l’az nägub,
I minä sinna putun konz-ni völ.
Mä putun öl vai päiväl heiden keskhe,
I lendaškanden ühtes taivhas siš,
I sanuškanden sulid nimid eskai,
Ken maha jättud, tusk om luja heiš.
Гамзатов Расул
Журавли
русский
Мне кажется порою, что солдаты,
С кровавых не пришедшие полей,
Не в землю эту полегли когда-то,
А превратились в белых журавлей.
Они до сей поры с времен тех дальних
Летят и подают нам голоса.
Не потому ль так часто и печально
Мы замолкаем, глядя в небеса?
Летит, летит по небу клин усталый -
Летит в тумане на исходе дня,
И в том строю есть промежуток малый -
Быть может, это место для меня!
Настанет день, и с журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле,
Из-под небес по-птичьи окликая
Всех вас, кого оставил на земле.