ВепКар :: Тексты

Тексты

Вернуться к списку | редактировать | удалить | Создать новый | История изменений | Статистика | ? Помощь

Введенский Григорий Ефимович, Золотинский Матвей Андреевич. MATVEISTA SVʼATOI JOVANGELI

МАТВѢЙСТА СВЯТОЙ ІО̂ВАНГ̧ЕЛИ

Герранъ мія̈нъ Шюндю-руо̆хтынанъ Святой Іо̂ванг̧ели Матвѣйста, Карьяланъ кїӗлѣлля.

Кїйтокшехъ святойда Юмалуӑ, кумбанѣ онъ ю̈кси колмешта игошта, элявякшилуӑдїя и эруо̆матойнъ, Туӑтто и Пойг̧а и Пюгя-генг̧и: Юмаланъ-Вараїянъ и кайкенъ Венїя̈генъ муӑкуннанъ Ичепидяянъ Шуўренъ Герранъ мїя̈нъ Имперуӑторанъ Александранъ Павловичанъ кяшшенняштя, Гяненъ найзенъ Юмаланъ-Вараїянъ Герранъ Императрійцанъ Елисавіӗтанъ Алексіевнанъ айг̧ана, Гяненъ Муа́монъ Юмаланъ-Вараіянъ Герранъ Императрійцанъ Муӑріӗнъ Ѳеодоровнанъ айг̧ана, Гювявїӗроллизенъ Герранъ Цесаревичанъ и Шуўренъ Кнїя̈зянъ Константинанъ Павловичанъ айг̧ана, Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Кнїя̈зянъ Николаянъ Павловичанъ айг̧ана, и Гяненъ Найзенъ Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Княгинянъ Александранъ Ѳеодоровнанъ айг̧ана, Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Кнїя̈зянъ Александранъ Николаевичанъ айг̧ана, Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Кнїя̈зянъ Михаиланъ Павловичанъ айг̧ана, Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Княжнанъ Муӑріӗнъ Николаевнанъ айг̧ана, Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Княгинянъ Муӑрїӗнъ Павловнанъ и Гяненъ Міӗгенъ айг̧ана, и Гювя-вїӗроллизенъ Герранъ и Шуўренъ Княгинянъ Аннанъ Павловнанъ и Гяненъ Міӗгенъ айг̧ана: нїйнъже Святѣйшаго Правительствующаго кайкенъ Венія̈генъ муӑкуннанъ Синоданъ шанашта печатойчіӗчихъ кирья тямя: Матвѣйста Святой Іо̂ванг̧ели кунинг̧а-линнашша Пїйтерисся, энжимязенъ керранъ, Венія̈генъ Библейскойнъ канжа-куннанъ элолла, муӑилманъ аллушта-шуӑ 7328 вуо̆дена, а Шюндюруо̆хтынанъ шюннюнняштя-шуӑ 1820, Индиктана 8, какшикюммендена вуо̆дена, куйнъ Гяненъ Имперуӑторанъ Шуўрегушъ галдывойчовъ шовиннонъ-кера и гювюӧнъ-кера.
Х

Введенский Григорий Ефимович, Золотинский Матвей Андреевич

MATVEISTA SVʼATOI JOVANGELI

карельский: собственно карельское наречие
Herran miän Šyndyruohtinan Sv’atoi Jovangeli Matveista, Karjalan kielellä.

Kiitokšeh sv’atoida Jumalua, kumbane on yksi kolmešta ihošta, eläväkšiluadija i eruomatoin, Tuatto i Poiga i Pyhähengi: Jumalanvaraijan i kaiken Veniähen muakunnan Ičepidäjän Šuuren Herran miän Imperuatoran Aleksandran Pavlovičan käššennäštä, Hänen naizen Jumalanvaraijan Herran Imperatriican Jelisavietan Aleksijevnan aigana, Hänen Muamon Jumalanvaraijan Herran Imperatriican Muarien Feodorovnan aigana, Hyvävierollizen Herran Cesarevičan i Šuuren Kniäzän Konstantinan Pavlovičan aigana, Hyvävierollizen Herran i Šuuren Kniäzän Nikolajan Pavlovičan aigana, i Hänen Naizen Hyvävierollizen Herran i Šuuren Knäginän Aleksandran Feodorovnan aigana, Hyvävierollizen Herran i Šuuren Kniäzän Aleksandran Nikolajevičan aigana, Hyvävierollizen Herran i Šuuren Kniäzän Mihailan Pavlovičan aigana, Hyvävierollizen Herran i Šuuren Kn’ažnan Muarien Nikolajevnan aigana, Hyvävierollizen Herran i Šuuren Knäginän Muarien Pavlovnan i Hänen Miehen aigana, i Hyvävierollizen Herran i Šuuren Knäginän Annan Pavlovnan i Hänen Miehen aigana: niinže Sv’ateišago Praviteľstvujuššago kaiken Veniähen muakunnan Sinodan šanašta pečatoičiečih kirja tämä: Matveista Sv’atoi Jovangeli kuningalinnašša Piiterissä, enžimäzen kerran, Veniähen Bibleiskoin kanžakunnan elolla, muailman allušta šua 7328 vuodena, a Šyndyruohtinan šynnynnäštä šua 1820, Indiktana 8, kakšikymmendenä vuodena, kuin Hänen Imperuatoran Šuurehuš haldivoiččou šovinnon kera i hyvyön kera.